«39 днів російської окупації були складними. На родину припадала лише одна буханка хліба»

Коли у 2022 році колони російської техніки заходили в село Юрієве на Сумщині, 31-річна Яна ховала своїх дітей у погребі. Її родина прожила 39 днів під окупацією, а згодом їх евакуювали. Далі — історія Яни та її сім’ї.

Село Юрієве розташоване за 10 км від російського кордону. З початку повномасштабного вторгнення і до квітня 2022 року воно перебувало під окупацією.

«39 днів російської навали були дуже складними, – згадує жінка. – Магазини були порожні. Дякувати старості села, яка якимось чином привозила хліб. На родину припадала лише одна буханка».

Родина майже весь час ховалася від російських військових у погребі

Через Юрієве упродовж місяця постійно йшли російські колони. Люди були налякані. На той момент Яна мала двох доньок. Родина майже весь час ховалася від російських військових у погребі, бо ті постійно перевіряли будинки селян.

На початку квітня 2022 року окупанти покинули село. Життя поступово налагоджувалося: люди садили городи, доглядали худобу. Далекі звуки вибухів мешканці чули майже щодня, але до села снаряди тоді не долітали. У селі залишалося трохи більше двох сотень людей.

Родина Яни тримала велику господарку – корову та свиней, щоб компенсувати відсутність роботи. Після деокупації чоловік Яни почав їздити на заробітки до Києва.

До весни 2024 року у селі було більш-менш спокійно. Але з квітня почалися масовані обстріли: літали дрони, у сусідні села долітали КАБи та ударні безпілотники. Декілька разів снаряди впали й у Юрієве.

Я жартувала, що допоки не спалимо усіх дров, нікуди не поїдемо

«Думку про виїзд я відганяла, – каже жінка. – Чоловік запасав дрова, бо газу в селі не було. Я жартувала, що допоки не спалимо усіх дров, нікуди не поїдемо».

Але ситуація погіршувалася щодня. Все більше людей залишали село. Вдень ще можна було якось жити, а ночами було страшно через обстріли. Тоді Яна знайшла номер Дубов’язівської селищної ради й дізналася про наявність вільного житла.

«Село Дубов’язівка мені відразу сподобалося – гарне, велике, привітне, – згадує жінка». У травні 2025 року родина переїхала туди.

«Ми забрали дитяче двоярусне ліжко, щоб було де спати дітям, наш диван, бо там не було, холодильник, пральну машинку та інші речі», – каже Яна.

Будинок був великий, але без зручностей і без газу. На той час у родині вже було троє дітей – під час війни народилася ще одна донька. Відсутність газу Яну не дуже хвилювала, адже вона звикла топити дровами. Більше непокоїло, що не працював паровий котел, про що господиня будинку не сказала. Влітку це не відчувалося, але взимку могло стати великою проблемою.

Також із селищною радою домовилися, що родина сплачуватиме лише комунальні послуги. Але вже за два тижні після заселення власниця будинку прийшла вимагати орендну плату. Тож сім’я вирішила шукати інше житло. У серпні вони переїхали до села Червона Слобода Конотопського району. Евакуація відбулася у рамках проєкту «Дорога надії». 

«Ми домовилися з менеджером з евакуації “Елеос-Україна” Володимиром Третяковим про день і час. Я була здивована, що всі наші речі, а також двох собак без жодних нарікань завантажили й перевезли на нове місце. Їхали з комфортом. Люди були надзвичайно уважні та привітні до нас і дітей. Я дуже вдячна за таку швидку і важливу допомогу», – говорить Яна.

На новому місці родина облаштувалася. У будинку є всі зручності – вода та газ. Діти ходять до школи: старша – у 8 клас, середня – у перший, а найменша – у садочок. «Будинок у центрі села. Поруч школа, садочок, магазини, аптека. Нам тут подобається», – каже жінка.

Втім додому, у село Юрієве, дуже хочеться повернутися. Але ситуація там щодня погіршується, і Яна не знає, чи буде куди вертатися. Батьків у неї вже немає, з рідні теж майже нікого не залишилося. Є лише будинок, але й той не оформлений. «Переоформити його дорого, тому я навіть не знаю, як далі складеться життя», – ділиться жінка.

«Добре, що є такі організації, як “Елеос-Україна”, які не байдужі до чужої біди. Завдяки їм з’являється надія на краще», – підсумовує Яна.

Проєкт «Дорога надії» реалізує «Елеос-Україна» у партнерстві з Johanniter International Assistance за підтримки Aktion Deutschland Hilft.