«Елеос-Україна» у Слов’янську: допомога для прифронтових громад
У похмурий осінній день наша команда прибула до одного з районів Слов’янська. Попри холод і постійні загрози, біля пункту видачі зібралося чимало жителів міста. Разом зі старостами мікрорайонів Кирпичний та Цілинка люди по черзі отримували гуманітарні набори — для себе, своїх родин і сусідів, які не можуть дістатися самостійно.
«Це підтримка, без якої ми не впораємося»: історія Наталії та її мами
Однією з отримувачок була Наталія. Вона доглядає лежачу маму з інсультом — уже сьомий рік. Жінка не говорить і не може обійтися без сторонньої допомоги.
«У моєї мами перша група інвалідності. У такий важкий час гуманітарна допомога — це неймовірна підтримка, особливо для тих, кому найважче. Ми намагаємося розтягувати продуктовий набір бодай на два місяці. Шкода, що цього разу не було гігієнічного — підгузки, пелюшки, вологі серветки для лежачої людини — життєва необхідність», — каже Наталія.
Пенсія мами становить лише 3 300 грн, тож продуктова допомога істотно зменшує фінансове навантаження.
«Це велика економія, особливо взимку, коли зростають витрати на газ і світло. Тоді потреби відчуваються найгостріше», — додає вона.
«Ділюся з сусідами, чим можу»: історія Анатолія
По допомогу прийшов і Анатолій. За його словами, з нинішньою пенсією гуманітарні набори — справді відчутна підтримка.
«Якщо отримувати таку пенсію, як у мене, ці набори дуже допомагають. У мене є бабуся-сусідка — іноді й з нею ділюся. Я дуже задоволений, що бодай трохи це полегшує людям життя», — говорить чоловік.
Він розповідає, як війна змінила їхній побут. Через обстріли довелося переїхати з приватного будинку до квартири друзів. Вибухова хвиля вибиває вікна й двері навіть тоді, коли «бахкає» далеко.
«Буває, приїжджаю — а двері й вікна знову вирвало. Дрони — окрема біда: гудуть уночі, лежиш і молишся, щоб не по тобі. Я ще тримаюся, а дружина дуже боїться», — ділиться Анатолій.
Попри небезпеку, подружжя не планує виїжджати — немає за що і нікуди.
«Куди їхати? Потрібні гроші — а їх немає, усе йде на ліки. За світло, газ, воду платимо, опалення тільки не платимо. Своє житло покинули — немає чим топити. Зиму перебудемо у друзів», — каже він, вантажачи набір на велосипед.
Як проходила видача
Біля пункту видачі можна було побачити все: коробки везли на велосипедах, у багажниках авто й на «кравчучках». Старости мікрорайонів зібрали частину наборів і повезли адресно — тим, хто не зміг дістатися сам. Переважно це маломобільні люди та літні мешканці.
Розуміючи реалії Донеччини, команда «Елеос-Україна» робить усе, аби допомога доходила до кожного, хто її потребує саме зараз.