Гуманітарна підтримка бахмутян у Харкові: продукти і засоби гігієни для тих, хто пережив втрату дому
ГО «Елеос-Україна» продовжує підтримувати внутрішньо переміщених осіб, які вимушено залишили свої домівки через війну. Завдяки співпраці з німецькими партнерами Arbeiter Samariter Bund та Aktion Deutschland Hilft протягом останніх двох місяців на базі харківського осередку підтримки мешканців Бахмута 245-м переселенцям з цього зруйнованого війною міста було надано продуктові та санітарно-гігієнічні набори.
Ця допомога стала важливою підтримкою для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Багато з них втратили житло, роботу, близьких і зараз намагаються облаштувати нове життя у Харкові.
Люди, які отримали допомогу, поділилися власними історіями
«Допомога дуже потрібна. У нас пенсії не вистачає на ліки і на все інше, особливо на ліки багато витрачаємо. Записався зараз до стоматолога, бо за три роки зуби пропали. А зараз послуги стоматолога дуже недешеві, тому хоч на продуктах і гігієні зекономимо завдяки вам», – розповідає пан Олександр.
«Я жила у Бахмуті, мала роботу, отримувала пенсію. Почалася війна – не стало ні роботи, ні житла. Я поховала єдиного сина. Зараз живу у Харкові, бо тут працював мій син, тут його й поховано, і більше мені їхати нікуди. Така допомога дуже важлива, оскільки пенсії маленькі, а на роботу у 58 років мене не беруть. Ми усі дуже вдячні, що ви нас підтримуєте», – ділиться пані Інна.
«Як почалася війна, у нас у Бахмуті не було ні газу, ні світла, ні води. Ми з чоловіком виїхали з міста останніми – вивезли волонтери. Я врятувала своїх п’ять котиків і сусідську вівчарку. А зараз якось живемо і слава Богу, що даєте таку гуманітарку. Поїсти є що, і вже від цього на душі трохи легше, що голодними не будемо», – каже пані Олена.
«У Бахмуті до війни я працювала завідувачкою складом на заводі кольорових металів, а потім вийшла на пенсію. Як почалася війна, ми поїхали до родичів у село в Кіровоградській області. А пізніше перебрались до Харкова, бо тут у мене діти. Діти зараз не працюють, бо є такі обставини, тому нам ця допомога дуже потрібна. Особливо пральний порошок, шампунь, гігієна коштують великих грошей. А ми квартиру знімаємо, платимо за неї, і нам фінансово дуже важко», – додає пані Любов.
Кожна з цих історій свідчить про те, наскільки актуальною є гуманітарна підтримка для людей, які втратили все через війну. Для когось це можливість зекономити кошти на лікуванні, для когось – шанс мати базові засоби для життя, а для когось – просто відчуття, що вони не залишилися наодинці зі своїми проблемами.
Спільними зусиллями ми прагнемо підтримати людей, які опинилися у найскладніших обставинах, адже турбота та солідарність – це те, що об’єднує нас усіх і допомагає вистояти у важкий час.