Інтерв’ю: Сергій Трохимишин про розвиток малого підприємництва через навчання основам бізнесу

Не зважаючи на постійні тривоги, блекаути і жорсткі морози, 120 мешканців Звягеля віднайшли в собі сили опанувати основи підприємництва – взяти участь в безкоштовному тренінгу з основ бізнесу.

Це є критично важливим для підтримки економічної стійкості громади та країни в цілому. Поки багато хто вагається, ці люди покращують власні навички, створюючи базу для майбутнього відновлення.

Про те, як навчитися «тримати удар», правильно будувати системи з першого дня та чому зараз — найкращий час для старту власної справи, розповів експерт із малого та середнього підприємництва, тренер та автор курсу Сергій Трохимишин.

______________________________________________________________________________________________________

Сьогодні багато хто каже, що відкривати бізнес під час війни — це величезний ризик. Чому, на вашу думку, саме зараз навчання підприємництву є критично важливим для української економіки?

Оскільки під час криз найкраща інвестиція — це інвестиція в себе, в свої навики. А навчання основам бізнесу — відповідно те, про що наш курс — це зараз доволі актуально для того, щоб стартанути бізнес легко, невимушено і без зайвих витрат.

Економічна ситуація 2025-2026 років вимагає від бізнесу надзвичайної гнучкості. Які ключові навички з вашої програми допоможуть учасникам «тримати удар» і не закритися в перші півроку?

Ключові навички… Напевно, варто розбити питання на декілька блоків.Найперше: у нас всі спікери — це діючі підприємці, і вони передають свій досвід. Відповідно, «ознайомлений — значить озброєний».А друге: у нас окремий блок присвячений фінансам, маркетингу, продажам, а також роботі з командою. Це найбільші вузькі моменти, через які зараз страждає малий бізнес і через які найбільше закривається підприємців. Тому ми, по суті, закриваємо всі їхні потреби на початках.

Тренінги відбувались на базі Родинного Хабу у Звягелі. Як розвиток малого підприємництва на місцях впливає на стійкість усієї громади в умовах тривалого воєнного стану?

Я завжди був за розвиток малого бізнесу, оскільки моя думка, що громади мають вкладати в першу чергу в розвиток саме мікро- та малих підприємців. Чому? Тому що це ті підприємці, які живуть на місцях. Вони сплачують податки до місцевого бюджету в більшості випадків, оскільки єдиний податок і 65% податків на доходи — вони йдуть саме до місцевого бюджету. І вони таким чином підтримують громади з точки зору фінансів.

А інший момент: якщо підприємці живуть на місцях і витрачають там кошти, то це означає, що кожна витрачена гривня в громаді, обернеться ще декілька разів у вигляді інших послуг або товарів для інших мешканців. Тобто, купуючи послуги, наприклад, в центрі розвитку дитини, ви точно знаєте, що цей підприємець, який їх надає, не поїде в інше місто і він не зареєстрований, умовно, в Києві, куди підуть податки. Він зареєстрований в громаді і буде так само витрачати гроші в громаді. Відповідно, виграють всі.

Було, до речі, одне дуже цікаве дослідження у Великій Британії, в рамках якого було досліджено діяльність торговельних центрів в невеликих громадах. Виявилося, що якщо один торговельний центр заїжджає в громаду, то закривається близько 40 підприємців.

Відповідно, торговельні центри майже завжди зареєстровані в великих містах, як Київ, Дніпро, Львів — неважливо. А локальні підприємці зареєстровані в громаді. Тому місцеві органи місцевого самоврядування, так чи інакше, зацікавлені, щоб у них розвивався саме місцевий бізнес, і при цьому не заходили великі торговельні мережі, оскільки вони будуть псувати культуру і будуть, по суті, витясняти місцевий бізнес. 

І тут, до речі, саме як місцевий мешканець, я хочу подякувати Елеос-Україна та партнерам з японської сторони, за вклад у розвиток нашої економіки через навчання основами бізнесу та мотивуванням громади відкривати власну справу. Такі навчання зазвичай мають цінники з великими цифрами, а мешканці Звягеля мали можливість пройти повний курс безкоштовно.

Програма охоплює шлях від створення моделі до зустрічі з інвестором. Що є «найслабшим місцем» у початківців і як ви допомагаєте його зміцнити?

Насправді, у всіх бізнес-планах найслабше місце — це маркетингова складова. У нас для цього передбачений окремий блок по маркетингу і запрошені окремі спеціалісти, які розбираються саме в маркетинговій структурі.

Чомусь так склалося історично, що в бізнес-планах підприємці забувають про рекламу, про аналіз аудиторії, про те, що на рекламу потрібно виділяти бюджет, і взагалі на маркетингове дослідження треба виділяти бюджет.

Відповідно, ці витрати з’являються по ходу бізнесу. Дуже часто вони не включені в бізнес-план. І це… ну, не те що значний ризик. Це створює дискомфорт, оскільки тоді бізнес потребує значних довливань.

Тому ми одразу закриваємо цю прогалину, заклавши в програмі блок з маркетингу, який тісно переплітається з блоком із продажів. Перших три роки малий бізнес думає тільки про продажі. А продажі забезпечує маркетинг.

Тому ці два компоненти, вони завжди в наших програмах йдуть в нерозривному поєднанні. І таким чином ми закладаємо майбутню базу для успішних продажів і для того, щоб підприємці працювали.

Ви приділяєте увагу управлінню персоналом та технологіям продажів. Чи змінився підхід до формування команд зараз, коли відчувається дефіцит кадрів через міграцію та мобілізацію?Так, якщо спілкуватися про команди, то дійсно багато підприємців вже відчули вплив і мобілізації, і міграційних процесів.

Ми пропонуємо багато різних інструментаріїв. Таких як, наприклад, тест Делбіна (ред.: для визначення ролі фахівця у команді, можна пройти онлайн в кінці інтерв’ю) або інструменти із залучення працівників, Станом на зараз ми чітко розуміємо, що команда — це не просто про гроші. Має бути якась місія або мета існування підприємства, яка буде драйвити і мотивувати всю команду без виключення. І має бути залученість кожного працівника до загального результату підприємства або організації.

Відповідно, ми якраз робимо акцент на цих блоках і модулях через різні інструментарії і через практичне програвання і моделювання багатьох ситуацій.

Тому наші майбутні підприємці, які від нас виходять,  вони вже будуть розуміти хоча би, що їх очікує і як з цим працювати. Оскільки великий вплив мають процеси, пов’язані з браком трудових ресурсів, ми йдемо в сторону ефективності.

Малий бізнес дуже часто — це про делегування. Відповідно, ми одразу визначаємо на початках, які процеси і процедури можна делегувати, а що необхідно робити самим.

Зазвичай самі підприємці мають робити найрентабельнішу справу, а решту все необхідно і можна делегувати. І якраз наша система будується саме на цих принципах. Ту, яку ми безпосередньо пропонуємо підприємцям.

Багато людей мають ідеї, але бояться почати. Що б ви порадили тим, хто відчуває «синдром відкладеного життя» і чекає на завершення війни, щоб відкрити власну справу?

Я би сказав, що найкращого часу, ніж зараз, напевне, і не буде. Перш за все, варто зрозуміти одну просту річ: що зараз динаміка бізнесу в Україні від’ємна. Тобто в нас відкривається менше, ніж закривається. Закривається дуже багато підприємців. І сальдо відкриття, наскільки я пам’ятаю останнє дослідження, воно від’ємне. Тобто конкуренція зменшується. А відповідно, зараз є чудовий шанс для того, щоб здійснити старт свого бізнесу.

Окрім того, зараз, в порівнянні з іншими періодами, неймовірна кількість навчань для підприємців. Це не тільки наш проєкт, насправді їх дуже багато. Дуже багато знань з’явилися у відкритому доступі і з’явилося багато спеціалізованих ресурсів. Тому це значно спрощує початок відкриття власної справи.

Ну, і не треба забувати про допомогу від держави — вона також присутня. Можливо, не така, яку б ми хотіли, але при цьому вона є. Відповідно, ми її так само можемо використовувати.

Поєднавши разом всі ці фактори, я для себе чітко розумію, що зараз, напевне, оптимальний шанс для того, щоб щось розпочинати. Навіть незважаючи на те, що у нас присутні блекаути… але це все легко вирішується  купівлею генератора. Ми можемо дійсно розпочати власну справу, розпочати надавати якісь послуги і при цьому вже бути готовим до, умовно кажучи, весняно-літнього періоду, коли продажі необхідно буде піднімати.

Тому станом на зараз — точно час розпочинати. На рахунок страхів… Бояться всі, не бояться тільки дурні. Це нормально, це природньо. Ключове: вірити в себе, знаходити класних менторів з діючих підприємців і детально рахувати бізнес-план на початку.Одним з етапів навчання є підготовка до пітчингу (структурована усна або візуальна презентація бізнес-ідеї, стартапу ін.). На що зараз звертають увагу донори та інвестори (зокрема міжнародні, як наші партнери з Японії), коли розглядають українські стартапи?

Це,насправді, доволі цікаве питання, оскільки поки що культура залучення інвестицій тільки формується в Україні. Один з ключових навиків тут — вміння домовлятися. Пропітчити проєкт доволі просто, тому що цьому можна навчитися і зробити це якісно. А от домовитися… На жаль, ми поки що… десь через історичні події… це робимо (як українці, як нація) робимо не дуже добре.

І це наша зона росту колосальна. Інвестори зараз звертають увагу на те, чи вміє людина домовлятися, як вона це робить і наскільки гарна в неї репутація. Це, напевне, ключові компоненти, на що зараз в першу чергу варто звернути увагу.

До прикладу… про вміння домовлятися. В Штатах поширена модель, коли залучаються інвестиції: заходить перший інвестор, він отримує, умовно кажуч 50%, але при цьому він найбільше ризикує, при цьому він інвестує найбільшу суму грошей. Наступний інвестор інвестує, до прикладу, в 10% бізнесу — у нього менша ризиковість, він отримує трошки меншу суму. Третій інвестор, який купляє ще 10 відсотків — у нього менша ризиковість, він отримує потім ще меншу суму. Власнику залишається, від сили, відсотків 10. Але при цьому він залучив кошти і побудував велику багатомільйонну компанію. І тепер вже його 10% приносять величезні доходи.

В Україні такі приклади насправді, одиничні, скоріше за все. Дуже часто наші підприємці не розуміють, що важливо завжди розбудовувати систему і планувати майбутнє бізнесу наперед. Незважаючи на те, що у нас війна і часті блекаути, необхідно завжди будувати системи і думати про наперед, про майбутнє.

Тому в цих компонентах варто рости всім підприємцям. А пітчинг — це більше технічна складова, я би зараз сказав. Дуже важливо — саме вміння домовлятися.

Що вас вразило найбільше під час тренінгів. Пригадайте цікаві чи незвичайні моменти, наприклад: ідеї для бізнесу, питання від учасників/ць або навіть динаміка навчання.

Вразила швидкість розуміння матеріалу та використання його в  бізнесі. Деякі учасники тренінгу знайшли ідеї для своєї справи, відкрили ФОП прямо під час тренінгу иа вже  розпочали її паралельно навчанню. Ще одна учасниця, почувши інформацію на другому модулі про роботу з командою, почала це впроваджувати одразу в своєму бізнесі прямо під час навчання. Це те, що ми почули, як то кажуть, тут і одразу під час інших наших лекцій.

Інколи в нас дуже багато буває цікавих ідей, але учасниці дуже часто їх змінюють саме у процесі навчання, оскільки розуміють, що там ніша недостатньо має грошей, і вони тоді змінюють свою нішу.

Яку ви дали б пораду кожному з учасників, які пройшли навчання?

Якщо мотивуюча, то я би рекомендував взяти за девіз, чи за гасло, таку фразу: «Кордонів немає, є тільки перепони».

Якщо практична, то рекомендація — помножити бюджет маркетинговий на два, а рекламний на три. Це в бізнес-плані. Якщо від мене – порада наступна: щоб вони будували систему з першого дня. Тоді це принесе найбільший результат і найкращий результат в майбутньому.

Родинний Хаб в Звягелі створено Eleos-Ukraine в партнерстві з Peace Winds Japan та Звягельською міською радою за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Японії.

Пройти тест "Бельбіна": https://game.schools-for-democracy.org/test-belbina