Капелан зі Львівської академії — про тренінги і те, навіщо отримувати нові знання під час війни

Отець Назар Трухим — військовий капелан у Силах Підтримки Збройних Сил України. Покликання до священства він пам'ятає з дитинства. «Ще маленьким я творив літургію з молока і хліба. Це мене вразило — і до сьогодні я пам'ятаю це як поклик». 

Дитяча мрія про священство переросла в дорослу досяжну мету. У своїй військовій частині він той, на кого чекають. 

«З'являючись там, завжди бачу усмішки. Завжди скажу щось цікаве, завжди підтримаю. Маю ту харизму, що якщо щось скажу — усмішка з'являється на обличчі. І моє серце радіє з того».

Отець Назар формулює свою роль просто: «Командування може щось не так сказати. А я можу сказати те, що не ранить душі, а є бальзамом на душу». Побратими звертаються за сповіддю, причастям — і просто поговорити. 

«Священик — це духовний психолог. І дякую Богові, що маю достатній багаж знань, щоб направити людину».

На тренінги він потрапив через Facebook — побачив оголошення, зареєструвався і приїхав: «Дуже сподобалось. Знайшов великий багаж знань для своїх потреб як військового капелана».

Навіщо духовенству вчитися — відповідає: «Незважаючи на те, що зараз війна — знання потрібні. І такі знання, які отримав на тренінгу, досить потужні».

Проєкт «Духовенство та громади на підтримку психічного здоров'я: інноваційні практики підтримки під час війни в Україні» реалізує Eleos-Ukraine у партнерстві з DanChurchAid та Norwegian Church Aid в Україні за фінансової підтримки уряду Норвегії (NORAD) у співпраці з Київською та Львівською православними богословськими академіями.