«Не вчаться тільки мертві»: священник-ветеран із Києва — про військо, поранення і погляд науки на духовне

Отець Володимир Чеславський — киянин, ветеран, священник. У його роду були і військові, і духовенство: генерал-хорунжий Василь Числавський з одного боку, священики з іншого. «Якось все співпало. Зорі зійшлися», — каже він.

Спочатку отець Володимир пішов військовим шляхом. Отримав поранення. А незадовго до нього — прийняв духовний сан. Два покликання, які не суперечать одне одному, а доповнюють.

Сьогодні він служить у Києві. Більшість тих, хто приходить до нього, — жінки. Ображені на колишніх чоловіків, на обставини, на життя. І ця образа, каже він, часто переростає в щось негативне і навʼязливе, що «б'є» по дітях. «У кожному випадку я кажу: є Господь, і Господь — це любов. Якщо у вас не склалися стосунки — не ретранслюйте це на дітей. Щоб вони не повторювали вашу долю».

На тренінг його привели брати-священики: сказали, хороший, варто відвідати. Він прийшов без очікувань — і був здивований.

«Я був учасником різних тренінгів. Не скажу, що всі попередні були погані — всі різні. Але цей — особливий. Тому що ми дивилися очима науки на духовні речі. Говорили про те, як психологія може вплинути на духовне життя через роботу священиків», - ділиться отець Володимир.

Найціннішим він називає сам формат тренінгу: не монолог, а діалог. «Діалог відрізняється від монологу тим, що у тебе є можливість переосмислити почути, поставити додаткові запитання, а не сприймати все буквально. Це важливо саме для практиків, які постійно працюють з людьми і, можливо, не бачать себе зі сторони».

Теорія без практики, каже отець Володимир, забувається швидко. «Знання, які не використовуєш, — просто не потрібні. Але якщо ми застосовуємо їх у житті — вони стають досвідом. І цей досвід можна використовувати і в священицькій практиці, і в повсякденному».

Молодим семінаристам і колегам, які ще не брали участі в подібних тренінгах, він радить одне: іти.

«Не вчаться тільки мертві. Навіть бабусі й дідусі, отримавши мобільний телефон, навчаються ним користуватися. Думати, що людина вже все знає і їй нічого не потрібно — означає зупинитися і деградувати. Тому дуже важливо не замикатися в собі і на своїх знайомих. Тут приїхали люди з усієї України з різними поглядами і багатою практикою. Це і є найцінніше», - зауважив отець Володимир.

Зареєструватися для участі у наступних тренінгах можна за посиланням тут.

Проєкт «Духовенство та громади на підтримку психічного здоров'я: інноваційні практики підтримки під час війни в Україні» реалізує Eleos-Ukraine у партнерстві з DanChurchAid та Norwegian Church Aid в Україні за фінансової підтримки уряду Норвегії (NORAD) у співпраці з Київською та Львівською православними богословськими академіями.