EN

  • EN

  • UA

  • EN

  • UA

EN

  • EN

  • UA

  • EN

  • UA

Страх, агресія, кордони: коли йти до психолога, а коли — до священика

Страх, агресія, кордони: коли йти до психолога, а коли — до священика

Боятися — нормально. Страх захищає, зупиняє перед небезпекою, мобілізує, змушує діяти. Але є межа, після якої він перестає бути союзником. Про це йдеться у черговому випуску подкасту «Говоримо про» на YouTube-каналі «Елеос-Україна». 

У відео отець Михайло Омельян і психологиня Тетяна Руденко розбирають ознаки гострих стресових реакцій, говорять про те, що відбувається з людиною, коли психіка вже не справляється, а також визначають, коли йти до психолога, а коли — до священика.

«Страх буває панічним — таким, що змушує людину діяти хаотично, бігти не в той бік, робити непотрібні речі. Саме тоді він перестає захищати і починає шкодити», — зазначає психологиня.

Поруч зі страхом часто — агресія, не як характеристика людини, а як реакція психіки: «У момент гострої стресової реакції люди зазвичай не хочуть вам нашкодити. Для них агресія —єдиний спосіб психіки витримати те, що відбувається навколо, — пояснює Тетяна Руденко. — Як чайник, що закипів і кришка злетіла. Енергії треба кудись вийти».

Те, що здається неправильним, насправді є правильним, як от тремтіння. Це — спосіб тіла позбутися адреналіну та кортизолу. Тому коли людина тремтить в стресовій ситуації, потрібно не зупинити її, а, навпаки, підсилювати тремор: потрусити руками, пострибати.

Дівчина на лавці біля Михайлівського

Отець Михайло розповідає про момент, коли після вечірньої служби підійшов до дівчини, що плакала на лавці. Підійшов не з цитатами з Біблії, не з повчанням, а просто запитав, чи пʼє вона каву і запросив до кав'ярні поруч. З'ясувалося: дівчина прийшла в стані відчаю, з думками про те, щоб заподіяти собі шкоду. Але після розмови за кавою на подвір'ї Михайлівського собору — її стан змінився.

«Людям приносять найбільше болю люди. Але люди й лікують людей. Просто увага, присутність, відчуття, що тебе бачать і не засуджують — це вже найбільша допомога», — каже він. Тетяна Руденко додає: отець зробив класичний прийом переключення уваги — з внутрішнього фокусу на зовнішній об'єкт. Без підготовки, просто з емпатією.

Коли і до кого звертатися

Коли йти до психолога, а коли до священика - одне з найпопулярніших запитань.

«Якщо є конкретні симптоми — порушення сну, апетиту, різкі зміни настрою, соматичні прояви, суїцидальні думки — це до психотерапевта. Психологія дає відповіді на такі запитання. Але духовні питання, стосунки з Богом, питання віри — тут психолог не дасть відповіді».

Отець Михайло: «Можна звертатися до обох - психолога і священника. Протиріч тут немає. Просто опорних точок стає дві — а це набагато краще, ніж одна».

Про кордони і любов до себе

На запитання про межу між жертовністю і знеціненням себе — отець Михайло відповідає через Євангелія: «Люби ближнього як самого себе. Але спочатку — навчись любити себе. Якщо ти себе ненавидиш, як ти можеш любити іншого?»

Тетяна Руденко підтверджує з психологічної перспективи: «Ми можемо любити тільки тоді, коли знаємо, що таке любов. А знати це можна лише зсередини — коли ми приймаємо себе».

Проєкт «Духовенство та громади на підтримку психічного здоров'я: інноваційні практики підтримки під час війни в Україні» реалізує Eleos-Ukraine у партнерстві з DanChurchAid та Norwegian Church Aid в Україні за фінансової підтримки уряду Норвегії (NORAD) у співпраці з Київською та Львівською православними богословськими академіями.

×
Made with