New article

Якою буде українська економіка завтра і хто її будуватиме? Відповідь на це питання варто шукати вже сьогодні — серед підлітків, які роблять свої перші кроки у підприємництві. Сучасна молодь дивує: вони прагнуть не просто заробляти гроші, а вирішувати соціальні проблеми своїх громад, вони мислять нестандартно, легко об’єднуються в команди і не бояться найсміливіших ідей.

Щоб зрозуміти, чим живе нове покоління майбутніх лідерів та як допомогти їм розкрити свій потенціал, ми поспілкувалися з експертами-тренерами, які безпосередньо працюють із молоддю. Наші співрозмовники — Віктор Конопкін, операційний директор School of ME, та Олена Левандовська, голова ГО UMIND і CEO комунікаційної агенції Sensy buro.

Вони поділилися найцікавішими інсайтами з нещодавніх бізнес-тренінгів Родинного Хабу в м. Звягель ініційованих мережею Eleos-Ukraine у партнерстві з Peace Winds Japan за підтримки Міністерства закордонних справ Японії.

Про місію та роль молоді у відновленні

Мета курсу згадує “вплив на відновлення економіки громад”. Як саме залучення підлітків до підприємництва вже зараз допоможе Україні в довгостроковій перспективі?

Віктор: Коли ми говоримо про вплив на відновлення економіки громад, важливо розуміти: економіка – це не лише про гроші, це про людей, які вміють діяти. Залучення підлітків та молоді до підприємництва формує в них підприємницьке мислення –  здатність бачити можливості, брати відповідальність, працювати з ризиком, шукати рішення, а не винних.

І не так важливо, чи обере молода людина стати підприємцем, чи буде найманим працівником – у будь-якому випадку економіці потрібні люди з ініціативою та розумінням, як створюється цінність. Ми багато говорили з учасниками про трикутник взаємодії: влада – бізнес – громада. Сильна громада виникає тоді, коли ці три сторони не протистоять одна одній, а співпрацюють. Молодь, яка розуміє цю модель, уже сьогодні бачить себе не стороннім спостерігачем, а активним учасником економічного життя громади.

Також ми зверталися до принципу «позитивної суми», про який говорив Андрей Шептицький: справжній розвиток – це коли виграють усі. Підприємництво в такому підході – це не про збагачення за рахунок когось, а про створення цінності, робочих місць, сервісів, рішень для спільного блага. У довгостроковій перспективі це означає формування покоління, яке мислить категоріями співпраці, відповідально

Ви навчали молодь розрізняти самозайнятість та соціальне підприємництво. Чи бачите ви запит серед учасників саме на соціальні проєкти, які вирішують проблеми їхнього міста чи регіону?

Олена: Так, під час навчань молоді ми чергували теоретичні лекції та практичні вправи. Серед них був блок щодо пошуку проблеми у своєму регіоні, хоча це не було обов’язковою умовою. У цьому блоці спершу кожен та кожна з учасників описували проблеми, які їх турбують та є помітними, самостійно.

Наступним кроком ми визначили спільним рішенням три найактуальніші проблеми громади та поділили молодь за їхнім бажанням на команди, які працюватимуть над окресленими проблемами. І тут ми були приємно здивовані – кожна з команд та їхні подальші кроки були націлені насамперед не на здобуття прибутку, а насамперед на вирішенням соціальної проблеми у громаді. З частиною прибутку для себе, та й з частиною коштів, які підуть на покращення життя оточуючих. 

Відтак, ми можемо сміливо зробити висновок, що молодь регіону справді націлена на його розвиток та покращення свого життя та громади.

Наскільки критичним є розвиток підприємницьких компетентностей саме зараз, коли країна перебуває у фазі активної стійкості та підготовки до відбудови?

Віктор: Зараз розвиток підприємницьких компетентностей є не просто актуальним – він критично необхідний. Відбудова – це не лише про інфраструктуру, а про людей, які здатні створювати нову економічну реальність. Підприємницькі компетентності – це про ініціативність, відповідальність, вміння працювати з невизначеністю та знаходити можливості навіть у кризі.

Про креативність та інновації (Soft Skills)

Блок “Пошук бізнес-ідей” базується на викликах і ресурсах громади. Які найбільш нестандартні чи креативні рішення пропонували підлітки під час практичних вправ?

Олена: У цілому креативність та не зашорений погляд учасників на звичайні речі ще раз довів нам, що молодь – рушій прогресу та інновацій у будь-яких сферах. Ми почули цікаві ідеї про те, як вберегти лебедів та інших диких птахів від неправильного годування їх людьми. Учасники розробили проєкт щодо забезпечення молоді громади недорогим, та якісним і брендовим одягом з нестандартними підходами. Круто розгледіли відсутність доставки товарів та послуг у громаді, придумали вирішення і, навіть, спрогнозували забезпечення людей найнеобхіднішим роботами та літаючими авто. Тож креативу звягельській молоді точно не відбавляти.

Ви працювали над навичками комунікації та вирішення проблем. Чи готові підлітки “домовлятися та створювати партнерства”, чи вони більше схильні до індивідуального лідерства?

Олена: Унікальність кожного учасника захопила нас з Віктором із першого дня знайомства. Вона дала про себе знати  і у роботі над створенням партнерств. Чимало з молодих людей були певні у своїх силах та були готові розвивати ідеї самотужки. Так коли почули, що ми їх об’єднуватимемо у групи для роботи над проблемами – це їх дуже захопило. Кожен у своїй команді намагався бути максимально корисним і доповнював проєкт свіжим баченням. У кінці навчання під час рефлексії фактично усі учасники сказали, що робота у групах їх дуже надихала та додавала бажання творити більше. Тож підлітки, на мою скромну думку, можуть і вміють домовлятися та створювати партнерств краще за дорослих.

Від теорії до практики (Методологія)

Ви навчали розробляти MVP (мінімально життєздатний продукт). Які ідеї підлітків, на вашу думку, мають найбільший потенціал перетворитися на реальний бізнес у Звягелі найближчим часом?

Віктор: Під час роботи учасники об’єдналися навколо трьох проблем громади, які самі і ідентифікували, і саме це вже говорить про високий потенціал їхніх ідей.

Перша команда працювала над вирішенням проблеми відсутності доставки товарів і послуг у громаді. Зокрема, з’явилася ідея сервісу доставки послуг для мам у декреті – наприклад, манікюр із додатковою цінністю у вигляді аніматора для дитини. Це не просто послуга, а продумане рішення під конкретну цільову аудиторію.

Друга команда запропонувала виробництво невеликих фасованих наборів спеціального корму для диких птахів, які можна придбати біля річки. Це вирішує проблему годування лебедів хлібом, що є для них небезпечним, і водночас створює сімейний формат безпечного дозвілля.

Третя команда працювала над створенням онлайн-магазину доступного брендового одягу second-hand – відповідаючи на запит молоді на стильний, але фінансово доступний одяг у громаді.

На нашу думку, всі ці ідеї є реалістичними до запуску вже найближчим часом. Ключове усвідомлення, до якого прийшли учасники, – для тестування і запуску MVP не потрібні великі ресурси. Почати можна з малого: протестувати попит, зібрати перших клієнтів, перевірити модель.

І ще один важливий момент: ми не обмежували молодь лише рамками соціального підприємництва. Ми розглядали його як один із форматів. Але показово, що кожна ідея містить додаткову цінність для громади. Це говорить про нове мислення молоді – для них бізнес не лише про прибуток, а про користь і сенс. І саме в цьому я бачу найбільший потенціал.

Блок “Мистецтво пітчингу” завершує курс. Який головний меседж намагалися донести команди під час фінальних презентацій?

Віктор: Головний меседж, який команди донесли під час фінальних пітчів, – їхні ідеї не вигадані “зі стелі”. Вони народилися з реальних потреб і болів конкретних людей у громаді. У процесі роботи над бізнес-моделями учасники глибоко аналізували свого клієнта: що він відчуває, з якими труднощами стикається, чого йому бракує. І саме з цього розуміння з’являлися рішення.Тому фінальні презентації були не просто про “класну ідею”, а про відповідь на конкретний запит. Молодь показала, що сучасне підприємництво – це не про продукт заради продукту, а про створення цінності там, де вона справді потрібна.

Профіль майбутнього підприємця

Ви обговорювали “Профіль підприємця” та “рамку компетенцій”. Які риси характеру сучасних підлітків роблять їх сильнішими за попередні покоління бізнесменів?

Віктор: Сучасні підлітки вирізняються щирістю та готовністю відкрито висловлювати свою думку. Вони не бояться ставити запитання, ділитися ідеями та пропонувати нестандартні рішення. Ця чесність і сміливість у вираженні себе, а також природна креативність дають їм перевагу перед попередніми поколіннями бізнесменів.

Яку пораду ви б дали батькам цих підлітків: як підтримати їхній інтерес до підприємництва після завершення навчання? 

Віктор: Не забороняйте їм пробувати та щось творити – від слова створювати. Підтримуйте їхній інтерес, заохочуйте задавати питання і експериментувати.Олена: Як мама двох дуже активних  синів точно прошу слухати їхні найшаленіші ідеї і не казати “це не вийде”, “не вигадуй” тощо. Допоможіть дитині зреалізувати навіть найдивнішу затію. І якщо не вдасться – ваш син чи донька точно запам’ятає дві важливі речі: мої батьки на моєму боці, мої друзі; не все вдається, але треба пробувати ще!

Як зазначили наші тренери сучасна молодь вирізняється креативністю та націленістю бізнесу не на прибуток, а на користь громаді, на вирішення соціальних проблем, які торкнулись самих учасників тренінгу.

Примітно, що у молоді сформувались такі цінності, коли країна перебуває у стані активних бойових дій та скоро потребуватиме повоєнного відновлення. І саме ці підлітків через декілька років стануть підприємцями – рятівниками економіки країни.

Закликаємо світову спільноту і надалі підтримувати подібні ініціативи, адже хоч ми й розділені кордонами та все ж глобально ми є всзаємозалежними. “Помах крил метелика в Бразилії, може викликати торнадо в Техасі” – метеоролог Едвард Лоренц.