Тепло, що лікує: історія „старости ВПО“ із Харкова

Пані Світлана (ім’я змінене) та її чоловік — пенсіонери. Війна змусила їх покинути рідний Сєвєродонецьк на Луганщині ще в перший рік повномасштабного вторгнення. Рятуючись від окупації, спочатку родина знайшла прихисток у Кременчуці, що на Полтавщині. Проте непевність у завтрашньому дні, відсутність розуміння того, які території опиняться під ударом, підштовхнули до важливого рішення: у такий непростий час треба бути поруч із сином. Так подружжя переїхало до Харкова, де він навчався, аби триматися разом.

Життя в новому місті, нескінченні тривоги, обстріли, болючі новини й усвідомлення того, що рідний дім, можливо, полишено назавжди, сильно вдарили по психоемоційному стану жінки. Звичайні хвилювання поступово переростали у глибоке пригнічення. Аби остаточно не впасти духом, пані Світлана вирішила діяти. Вона поринула у волонтерство: допомагала різним фондам розподіляти гуманітарну допомогу, гуртувала навколо себе інших активістів і залучала їх до суспільної роботи. За свою небайдужість та організаторські здібності вона навіть отримала від людей почесне неофіційне звання «Староста ВПО».

Та попри активну зовнішню діяльність, внутрішній градус тривоги не знижувався. Усе змінилося, коли пані Світлана дізналася, що в їхньому гуртожитку для переселенців стартує серія підтримуючих заходів із психологинею Катериною Горбуновою. Жінка вирішила завітати на одну з таких зустрічей — майстер-клас зі створення свічок ручної роботи.

Цей захід, наповнений теплом та атмосферою добра, став для неї справжнім відкриттям. За словами пані Світлани, зустріч пройшла просто неймовірно, а підхід фахівчині вразив її до глибини душі.

«Далеко не кожній людині можна відкритися і напряму говорити про свої тривоги, — ділиться Світлана. — Але з психологинею Катериною це так легко! Вона надзвичайно позитивна і буквально заряджає цим позитивом усіх навколо».

Ще однією важливою цінністю заходу стало відчуття спільноти. Світлана зазначає, що перебувати в колі людей, яких об'єднало спільне горе — втрата дому і ментальний біль, — надзвичайно терапевтично.

«Буває, йдеш гуртожитком, а в кімнатах — суцільна тиша. Всі розійшлися по своїх кутках, кожен на самоті зі своїми важкими переживаннями. А коли ми збираємося разом, стає якось легше, веселіше. Ти вже не почуваєшся так погано. Таких заходів має бути набагато більше», — переконана вона.

Сьогодні пані Світлана знову відчуває повний заряд енергії та має запас сил, аби продовжувати свою волонтерську місію й допомагати кожному, хто опинився в біді. Її досвід доводить надзвичайно важливу істину: активізм — це потужний рушій змін у суспільстві, але психологи — це лікарі людських душ. І без їхньої фахової підтримки навіть найсильнішим активістам було б дуже важко.

Психологічні групи організовує Eleos-Ukraine в партнерстві з LWF Ukraine за підтримки ACT Alliance.