Як розповідати про кризу без паніки: журналісти з прифронтових регіонів вивчали сценарії поведінки під час проблем із водою

Пошкодження систем водопостачання, перебої з електроенергією та ризик забруднення води стали частиною реальності прифронтових громад. Під час таких криз людям потрібно швидко зрозуміти, чи безпечно користуватися водою, де перевіряти інформацію та як діяти, щоб захистити своє здоров’я. Неперевірені повідомлення, суперечливі рекомендації та емоційне висвітлення ситуації можуть посилювати паніку та призводити до помилкових рішень.

Зменшити ці ризики допомагає завчасна і зрозуміла комунікація. Саме тому для мешканців шести громад Дніпропетровської, Сумської та Харківської областей проводиться комунікаційна кампанія «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя» про правильні алгоритми дій у разі проблем із водопостачанням. Водночас формується спільний підхід до комунікації із залученням державних органів, місцевої влади та регіональних медіа.  

Журналісти з трьох прифронтових областей взяли участь у тренінгу «Безпечна вода = безпечне життя: як комунікувати ризики для здоров’я під час війни», який відбувся 16-17 липня у Чернівцях. Захід організувала громадська організація «Елеос-Україна» за підтримки проєкту «Досягнення цілей та підтримка епідемічного контролю» (EpiC).  

У тренінгу взяли участь 12 журналістів і 3 представники регіональних Центрів контролю та профілактики хвороб із Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей. 

«В умовах війни недостатньо попередити людей про загрозу. Потрібно дати їм зрозумілий алгоритм дій: де перевірити інформацію, чи можна користуватися водою і що робити в перші години кризи. Для нас важливо, щоб місцева влада, фахівці громадського здоров’я та журналісти говорили з людьми зрозумілою мовою і спиралися на перевірену інформацію. Саме так комунікація допомагає зменшувати ризики для здоров’я», – зазначив голова правління «Елеос-Україна» Сергій Дмитрієв.

На тренінгу журналісти дізналися про те, як запобігати інфекційними ризикам, пов’язаним із водою, як правильно комунікувати до і після кризи та чому важливо змінювати поведінкові звички людей.

«Інформаційний простір працює за певними правилами, і всі, хто в ньому комунікує про здоров’я, мають діяти узгоджено, – каже експерт з комунікацій Центру громадського здоров’я МОЗ України Микола Ганіч. – Такі тренінги дають змогу синхронізуватися: зрозуміти, як ухвалюються рішення, і разом створювати якісні комунікаційні продукти. Без цього неможливе ефективне реагування на кризи та виклики, які сьогодні стоять перед Україною. А наша спільна мета одна - зберегти здоров’я і життя українців». 

Протягом двох днів представники медіа навчалися працювати з офіційними джерелами, перевіряти інформацію та оперативно розповідати людям про інфекційні ризики, пов'язані із небезпечною водою, запобігати паніці та дезінформації. Важливо ще до настання кризи пояснювати, як до неї підготуватися та що робити в перші години. Отримані від спікерів знання учасники одразу закріплювали практичними вправами на основі реальних кейсів.

«Є декілька інструментів, які працюють на зміну поведінки людей, зокрема під час реагування на кризу. Перший – це апеляція до авторитету. Журналістам потрібно визначити, чия думка буде важливою для населення. Другий – посилання на вдалий досвід і демонстрація успішного кейсу, – розповідає експерт з комунікації, співзасновник комунікаційної агенції Newsfront Володимир Дегтярьов. – Людям легше змінювати свою поведінку, якщо їм показати успішний приклад, якого дотримуються інші».

«Тема тренінгу зараз дуже актуальна, адже в умовах війни ризики для безпеки води можуть посилюватися, – ділиться враженнями блогерка, авторка цифрового контенту Юлія Ярмоленко з Харкова. – З одного боку, потрібно вміти вибудувати правильну комунікацію з людьми, перевіряти наявну інформацію та спростовувати фейки. З іншого, слід навчитися готуватися до криз та навчати цього інших за допомогою коротких чітких інструкцій, які добре сприймаються і запам’ятовуються. Адже в умовах війни треба завжди бути готовими до найгіршого».

Наступний тренінг в межах проєкту відбудеться для представників місцевої влади Богодухівської та Дергачівської громад Харківщини, Сумської та Конотопської громад Сумщини, а також Павлоградської і Самарівської громад Дніпропетровської області.