Наша співпраця розпочалася тоді, коли пандемія паралізувала життя населення всієї Планети, кількість хворих перевищувала кількість лікарняних ліжок, а люди залишилися без засобів для існування через введений карантин.
А сьогодні волонтерська організація Johanniter-Weihnachtstrucker готові знову підтримати людей, що втратили домівки і допомогти їм справитися із наслідками російської агресії.
Кінець минулого тижня видався дуже насиченим та продуктивним. Проєктна директорка Олена Танасійчук зустрілася в Чернівцях з керівником програми Johanniter – Ruben Baudisch та спеціалістом з комунікацій Tommy Ramm.
Гості з Німеччини хотіли з’ясувати спроможність Мережі Елеос-України реалізовувати різного роду проєкти та на власні очі побачити проблеми, які виникли внаслідок вторгнення російської федерації на територію України.
2 дні робочого візиту були наповнені численними запитаннями про структуру організації, про механізми взаємодії регіональних осереднків, про наявні політики та історію проєктної діяльності. А ще було багато кілометрів доріг чарівними місцями Буковини та розмов із звичайними людьми, серед яких і ті, які роблять все можливе і неможливе, аби вибороти перемогу, і ті, хто потребує гуманітарної підтримки, щоб відновитися після жахіть, які довелося пережити від російської агресії.
Щоб прослідкувати «шлях гуманітарної допомоги», Ruben Baudisch та Tommy Ramm розпочали свою робочу подорож з Румунії, звідки найшвидше можна дістатися до Чернівців. Далі вони завітали до Церкви святого рівноапостольного князя Володимира ПЦУ, яка стала нашим так званим гуманітарним хабом на Буковині. Адже саме туди приїжджає допомога, яку небайдужі розвантажують, сортують, а потім розприділяють за потребами в різні регіони України.
Йоганітери поспілкувалися із отцем Іваном і на запитання про те яка роль церкви та самих священників у соціальному служінні, настоятель Храму сказав так:
«Священники в Україні – це не тільки люди молитви. В час, коли вже вознесені молитви до Бога, ми змінюємо ризи на буденний одяг та починаємо робити буденні справи. Ми вантажимо, пакуємо, готуємо їжу для переселенців та військовослужбовців, роздаємо допомогу малозабезпеченим, одним словом ми робиме все, аби наша перемога була швидшою, аби в людей було менше горя».
Далі наші партнери відправилися в Мамаївську ОТГ, що на Буковині. Їм вдалося поспілкуватися із сім’ями, які переїхали із міст та сіл, де відбуваються бойові дії. Дізналися від Голови громади Наталії Миколаївни Катрюк про кількість переселенців, які реалізуються зараз ініціативи для них та які є запити для допомоги.
До слова, ми вже працюємо над створенням в Мамаївській ТГ шелтеру для жінок та дітей, що постраждали він домашнього та гендерно зумволеного насильства, а також для внутрішньо переміщених осіб, яких в громаді понад 2500. Ремонтні роботи там тільки розпочинаються, але результати будуть такі ж чудові як і в Шелтері, що в Хотині. Адже там вжеприхисток майже готовий до відкриття.
Подальший візит відбувся до Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги, медичний директор якої звернувся до Елеос-Україна із запитом щодо допомоги із ліками. Йоганітери з перших вуст дізналися про потреби лікарні щодо медикаментів та медобладнання.
Так, розповідаючи про всі проєкти, які реалізує Мережа Елеос-Укарїна, Олена Танасійчук запросила далі йоганітерів у Хотин, де тепло та з прихильністю їх зустрів директор Шелтеру – священник Дмитро Шора. Ruben Baudisch та Tommy Ramm на власні очі побачили і відчули красу та затишок майбутнього шелтеру і переконалися, що нам важлива справа, яку ми робимо.
Дмитро Шора поділився перспективами щодо розвитку соціального служіння в громаді та розповів про курси підвищення спроможності команди Шелтеру в сфері надання допомоги людям, що постраждали від різного роду насильства .
І тут, як і в Мамаївській ТГ, йоганітерам вдалося поспілкуватися із переселенцями, які ділилися своїми історія та переживаннями, а ще планами на майбутнє.
Багато з них хочуть повернутися додому, але в декого і зовсім не залишилося де жити. Там, де колись були затишні будиночки – тепер самі руїни. Тому внутрішньо переміщені сім’ї планують залишатися в громаді, але для цього їм потрібна допомога.
Тож, раді відкритості світової спільноти для допомоги українціям в непростий час війни, ми продовжуємо якісно робити свою роботу – допомогати людям в біді.
Дякуємо, Йоганітерам за їхню позицію та готовність до стратегічної співпраці. Нам важливо мати однодумців, які готові прийти на допомогу потребуючим.